Найяскравіша зоря на небі

Найяскравіша зоря на небі

Сіріус α Великого Пса,— найяскравіша зірка нічного неба. Хоча її світність в 25 разів перевищує світність Сонця, вона аж ніяк не є рекордною в світі зірок — високий видимий блиск Сіріуса обумовлений його відносною близькістю. Сіріус можна спостерігати з будь-якого регіону Землі, за винятком її північних областей. Сіріус віддалений на 8,6 св.року від Сонячної системи і є однією з найближчих до нас зірок.

У 1844 році Фрідріх Бессель припустив, що Сіріус являє собою подвійну зірку. У 1862 році Алван Кларк виявив зірку-компаньйона, що отримала назву Сіріус B Видиму зірку іноді називають Сіріусом A. Дві зірки обертаються навколо загального центру мас на відстані приблизно 20 а. о. з періодом обертання, близьким до 50 років.. Цікаво, що з цього випливає, що Сіріус B в минулому мав бути набагато масивніший Сіріуса A, так як він вже покинув головну послідовність у процесі еволюції.

Сіріус у давній історії

Багато давніх культур надавали особливого значення Сіріусу. Йому поклонялися в долині Нілу задовго до того, як був заснований Рим, і багато давньоєгипетських храмів були орієнтовані так, щоб світло зірки потрапляло на внутрішній вівтар.


В грецькій міфології Сіріус став собакою Оріона. Греки також асоціювали Сіріус із літньою спекою: назва зірки походить від слова, що означає «спекотний день». Латинська назва Сіріуса — «Канікула» — означає «маленька собачка»; у найспекотніші літні дні, коли ця зірка з'являлася на ранковому небі, римський сенат повідомляв про перерву у роботі; звідси походить слово «канікули».

Сіріус в об'єктиві телескопу Hubble, біла цятка знизу зліва — Сіріус В.